Get all 6 Nameless (UA, Ternopil) releases available on Bandcamp and save 35%.
Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality downloads of Newest Age Man, Медовії вуста / Honey Lips, Something Happened in the Wood (remastered), Жовтий Пес / Yellow Dog, Various (1992-2017), and Vacuum.
1. |
||||
|
Усе маєш
ось тобі хліб на прожиток
і плащик ріки на руці
на пшеничному полі – жито
а на житньому – пшениці
а ще тобі дещо до хліба:
дорога – ріка – пагорб – схил
світла до твого сліду
повітря для твоїх крил
а ще тобі – що тобі? нащо?
все інше тебе знайде:
зсунеться з рук твоїх плащик
і ріка тебе перейде
і камінь – тобі за подушку
і берег ріки – нічліг
метеоритову смужку
прокреслено на чолі
ось маєш пшеницю з житом
і маєш капусту й горох
журитися-і-не-тужити
ключ – двері – замок
то хто так подбав про тебе?
так щедро тобі вділив?
цю річку прошиту небом
і двері тобі привідкрив?
|
||||
2. |
Жовтий Пес / Yellow Dog
04:21
|
|||
|
Жовтий пес
наче не буде більше персика чи трави
в єрихонській долині звуку тої труби
не зародить в наших полях пшениця овес
не приляже втомлений жовтий пес
наче не буде більше ніколи тебе і мене
і завтра останній метелик зникне й змигне
наче ми знали й забули важливі стихи
ми міста або ми в тих містах порохи
замість серця калатає в грудях горіх
жовтий пес наче пагорб приліг
а нам видається що персиків жовтий мед
з якого годуються бджоли ріка і поет
наче нам треба найбільше а їм ніщо
в запитаннях: хто буде? а їм то що?
не ріка - не свисне у вухо дельфін
не відбудеться спалах в словах і строфі
ми забули числа – найперше – нуль
забагато туману я зранку вдихнув
наче не треба знати - як би ж то знаття –
скавуління лисиць або вовче виття
продірявлене серце або золотий погон
порожній автобус або одинокий вагон
ми такі самотні – або вже такі дурні
ми ріка в лисиці або на її спині
наче питаюся в себе і сумніваюся в собі
той жовтий колір пасуватиме псові?
волохатий запах персика є бджолою?
та лисиця може бути рікою?
ми не знаєм що місяць десятий жовтень?
oj пес якщо з нами - кохана - то тільки жовтий
|
||||
3. |
Втеча / Escape
04:48
|
|||
|
Втеча
ми злочинці: робим звідси ноги
час скрипить мов висохла підлога
страх іде за нами крадькома
він в словах розчинеться мов цукор
він залишать голос по фейбуках
разом із замками сімома
я тому спілкуюся з дроздами
голосом в дротах і над дротами
відчуттям що я потрібен їм
і що ми чомусь не відворотні
час дрозди і я – чомусь самотні
всіх нас: або троє або сім
я втираю сам собі: що звідкись
ангели – рудоволосі свідки
в білих хмарах – шестикрилий змах –
нам заступлять цю можливість втечі
і тоді ми наче б то приречені
тихо вийти звідси на руках
наче б то ми спритні акробати
я тримаюсь за поруччя брата
за його зап’ястя шкіру й кість
ми злочинці – нас накрили світлом
і солодка думка – мов повидло –
що веде нас рівноваги вісь
Escape
We are criminals: taking to heel
Time creaks like dried floors
Fright tiptoes after us
In words, he dissolves like sugar
Leaving his voice on Facebook
Along with seven locks (locks of the seven?)
I then converse with thrushes
With a voice in the wires and above
Feeling as though I am needed
And for some reason we are not inverted
The time of thrush and I, we’re somewhat lonely
All, the three or seven of us
I convince myself that from somewhere
Angels – redheaded witnesses
In the white clouds – six winged flutter
Intervening in our chance to escape
And then, it’s as though we are doomed
To quietly leave here in their arms
As if we are agile acrobats
I hold onto brother like a handrail
Onto his wrist – skin and bone
We are criminals, covered in light
And the sweet thought – as if jam –
Leading us to balance the axis
|
||||
4. |
У середині / Inside
03:09
|
|||
|
У середині
у середині яблук живуть зерна
у середині слив – їх кісточки
у середні грудня стає зимно
бо я не тримаю в руках твоєї руки
і хто там що скаже мене не колише
бо все що я знав - при тобі забув
бо я живу в середині тиші
в середині твого імені – його букв
і зранку зимових троянд наріжу
і візьму яблуко і кілька слив
і візьму для тебе подих Парижу
як пес зимовий зимовий слід
бо ніхто не знає де вікна і двері
де твоя звізда і де мій папір?
і щоби побачити кісточки і зерна
потрібно півсливи і півяблука пів
і потрібен спів і пелюстки горла
цей грудневий світ і його Нью-Йорк
бо для одягу ти завжди гола
і голодна для яблука і сливок
бо якщо заховати себе у конверти
і сховатись за двері або у фейсбук
і зерно і кісточка в напрямку смерті
потребують твоїх і моїх рук
і тому що зимно і і тому ми сині
і тому що до ранку нас і світ замете
твої руки в кишені - її середині
а моє серце в середині тебе
|
||||
5. |
||||
|
RAIN IN NEW YORK
Vasyl Makhno
Translated from the Ukrainian by Olena Jennings
yesterday it rained and today it is raining
I kept a light on until midnight – didn’t sleep – because the rain didn’t sleep
I looked at your freckles in the photo
the olives of your eyes, my raspberry bush
is full of thrushes again, fighting
rustling about like sand in a kidney
and I rustled papers – read about Judah
I swore to you and to God that I wouldn’t
get up at 3am anymore to write
these twenty poems of yours, for you
I know that in our home it’s dark
but we don’t have a home – so what is there to complain about?
I also read in the rain in Washington Square:
the pages got wet – the wind tore at the poems
I strained my memory because I forgot the lines
tightly held an umbrella in my left hand
you were that rain and prolonged storm
a cold cough and a bracelet from your hand
well yesterday the rains came again
I drew a circle for my youngest daughter
I didn’t get through to the older one – long dial tones
and so: I read the book of rain and thrushes
and also amber freckles and you
and the color of your hair like a river of clay
I closed the book – inserting a piece of paper as a bookmark
I turned off the light – loosened my tie
felt the house and electrical wires shaking
and the New York rain seeped into my collar
and why does it prick the heart like a needle?
And why isn’t your star visible above the house?
Дощ у Нью-Йорку
вчора в Нью-Йорку дощило і нині дощить
світив до опівночі – не спав – бо і дощ не спить
роздивлявся твоє ластовиння на знимці
оливки очей – а в мене малиновий кущ
знову обсіли дрозди – затіяли бійку якусь
шурхотіли наче пісок у нирці
і я шурхотів паперами - читав про Єгуду
клявся тобі й божився що більше не буду
вставати о третій ранку й писати
ці двадцять віршів твоїх і для тебе
знаю що в нашому домі темно
але ми не маємо дому – то на що нарікати?
я також читав під дощем на Washington Square:
листки розмоклися - вірші вітер затер
я напружував пам'ять – бо забував рядки
міцно тримав в лівій руці парасолю
ти була тим дощем і затяжною грозою
перестудою кашлем браслетом з руки
ну а вчора знову прийшли до мене дощі
малював коло молодшій дочці
не додзвонився до старшої: довгі гудки
і тому: книги читання дощ і дрозди
та ще бурштин ластовиння і ти
і колір твого волосся глиняної ріки
я книжку прикрив - вклавши листок як закладку
вимкнув світло – розв'язав на шиї краватку
чув як хитався дім і електричні дроти
і нью-йоркський дощ потрапляв за комір
а чому він як голка серце коле?
і чому не видно над домом твоєї звізди?
|
||||
6. |
||||
|
Гертруда Стайн
Останнім часом пишуться послання
Країна в стані і Гертруда в стайні
Одна війни, а інша стала віршем
Паризьким з варіантів й копій
Це все що нині при тобі і в тобі,
Як сніг Нью-Йоркський, що часами тішить
Останнім часом пишуться послання
Поетам й рибам як процес згасання
Листи складаєш поміж днів і файлів
З приміткою для давніх адресатів
І клей як цукор язиком лизати
Щоб склеїти ці віддалі і далі
Читає їм якусь незвичну прозу
Один поцупив у Кеймарті возик
Уважно слуха, їй це до вподоби,
Гертруда в бронзі з ним веде розмову,
Немов буддист вшановує корову
І третє око розмина на лобі.
|
||||
7. |
||||
|
Червоні Очі Фазанів
Музика, що затихає в землю і в душах фанів,
Що зростає більмом червоних очей фазанів
Та, що залишиться в теплому пухові пір'я
Якихось небесних сходів, тобто - симфоній...
На смак вони, наче губи солоні
Під час самоти і тривалого перемир'я...
Якщо приготують їх і подадуть до столу,
Музику, що достойна служити престолу,
Заправлену у корицю й листок барбарису,
Тобто, пожива світла для духу і тіла,
А на небесних сходах фалда її тремтіла
І плаття було пошите з білого рису...
Підстелять для них на ніч віхоть соломи,
Тобто, парчеву тканину повітря і твого дому,
Навіть ошатну одіж золотого фазана
І звуків, які не мають ні запаху, ані троянди.
Музику можна чути, але не писати
І бачити, як пісок на березі океану.
Але з очей червоних, в яких оселився вітер
І пір'я, яке на вітрі не може вже золотіти,
Усе приготовлено, наче шлунок для страви,
Наче більмо ув оці це проминальне світло
І хтось тебе вибрав за свідка
бачити око фазана, яке ховається в трави...
|
||||
8. |
||||
|
Сутінок тліє тягар
хтось обізветься із піших
тіло стебла тільки бар
дивне пастуше підніжжя
вичислиш місто кульбаб
чиї ключиці трикутні
музика бджіл заслаба
в ній позлипалися трутні
тіло німе дзиґарів
мідна одежа із птиці
над чередою корів
фосфором пара іскриться
вичислиш місто кульбаб
чиї ключиці трикутні
музика бджіл заслаба
в ній позлипалися трутні
ніч затікає дощем
в домі піддача прогнила
ниє в шипшини плече
тліє тютюн у пів-сили
|
||||
Nameless (UA, Ternopil) Тернополь, Ukraine
Nameless (UA, Ternopil) works out since February, 1992 and still alive :)
Players: Sweetlana Forlove - Vocal/Harmonica, Zoryan Bezkorovajny - guitar/, Roman Bozjko - drums, Yaroslav Drozdovsky - bass
If you like Nameless (UA, Ternopil), you may also like:
supported by 4 fans who also own “Жовтий Пес / Yellow Dog”
go to album
All You Need Is Love and Fucking Peace
by Frankie Teardrop Dead
supported by 4 fans who also own “Жовтий Пес / Yellow Dog”
the music on this album is for you to remmber that all you need is love and fucking peace.
go to album
Métempsycose
by Sophia Djebel Rose
French singer-songwriter Sophia Djebel Rose makes shadowy, minimal psych-folk with magnetic and immediate emotional connection.
go to album
Astralingua mixes otherwordly folk and augural classical music into their newest offering.
go to album
The latest from UK artist MF Tomlinson sets sharp lyrics amidst a backdrop of acoustic guitar, lush keys, and soft percussion.
go to album
Wooh Dang (2019)
by Daniel Norgren
The Swedish singer-songwriter returns with an album of warm and intimate, yet elegantly constructed, psych-folk.
go to album
If you have a fondness for expertly wrought roots-rock with sharp lyrics and aching vocals, look no further—“Strangers” is for you.
go to album
